Women and Justice: Keywords

This Law defines the right to free legal aid. Free legal aid is legal aid guaranteed by the state and fully or partially provided at the expense of the State Budget of Ukraine, local budgets, and other sources. Legal aid is the provision of legal services to ensure, protect, and provide redress for violations of human and civil rights and freedoms. Ukraine provides primary legal aid to all people and secondary legal aid to underserved groups. Free primary legal aid is a state guarantee which requires informing a person about their rights and freedoms, the procedure for their realization, restoration in case of their violation, and the procedure for appealing decisions, actions, or inaction of state authorities, local self-government bodies, officials and officers. All persons under the jurisdiction of Ukraine have the right to free primary legal aid according to the Constitution of Ukraine and this Law. When exercising the right to free legal aid, no privileges or restrictions shall be applied to persons based on race, skin color, or other characteristics. Free secondary legal aid is a state guarantee that creates equal opportunities for access to justice. Free secondary legal aid includes the following types of legal services: defense; representation of interests of persons in courts, other state bodies, and local self-government bodies before other persons; preparation of procedural documents. The following underserved groups of persons have the right to get free secondary legal aid per this Law and other laws of Ukraine: victims of domestic violence or gender-based violence, children, including orphans, children deprived of parental care, children in difficult life circumstances, children affected by war or armed conflict, etc.

Цей Закон визначає право на безоплатну правову допомогу. Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел;. Правова допомога - це надання правових послуг з метою забезпечення, захисту та відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина. В Україні первинна правова допомога надається всім особам, а вторинна правова допомога конкретним групам осіб, наприклад, малозабезпеченим верствам населення. Безоплатна первинна правова допомога є державною гарантією, яка передбачає інформування особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у разі їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Право на безоплатну первинну правову допомогу мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, відповідно до Конституції України та цього Закону. При реалізації права на безоплатну правову допомогу не може бути привілеїв чи обмежень щодо осіб за ознаками раси, кольору шкіри, за іншими ознаками. Безоплатна вторинна правова допомога є державною гарантією, що створює рівні можливості для доступу до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Право на безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до цього Закону та інших законів України мають малозахищені групи осіб, наприклад, особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі; діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів, тощо.

The Strategy aimed to improve government policies promoting human and civil rights and freedoms. The Strategy aims to unite society in protecting the values of human rights and freedoms based on equality and non-discrimination. The Strategy contains the following gender-specific directions: § 8 Preventing and combating discrimination, § 9 Ensuring equal rights and opportunities for women and men, § 10 Preventing and combating gender-based violence, exploitation, and trafficking in human beings, § 11 Preventing and combating domestic violence, § 13 Ensuring the right to work and social protection (creating conditions for practical reconciliation of work and family responsibilities, preventing and combating discrimination in the workplace based on family responsibilities), § 27 Raising awareness in the field of human rights (on equal rights of women and men, the inadmissibility of discrimination, etc.) Each paragraph has the following structure: "Strategic goal," "Problems addressed by the strategic direction," "Tasks aimed at achieving the goal," "Expected results," and "Main indicators." For example, consider Strategic Goal § 9 - women and men in Ukraine have equal rights and opportunities in all spheres of life, which addresses problems including gender inequality in economic opportunities; distribution of family responsibilities; a wage gap for women and men in opportunities to participate in political life; the prevalence of gender stereotypes in society; and other cases of gender discrimination. Tasks aimed at achieving § 9’s goal include incorporating the needs of different groups of women and men by (i) incorporating such gender-based needs into laws, national development strategies, and local development strategies; (ii) applying a comprehensive gender approach to the formation, monitoring, and evaluation of state policy; (iii) to introducing comprehensive measures to overcome gender discrimination, in particular, gender stereotypes; and (iv) creating conditions for the expansion of gender equality in the society. Expected results of § 9 are (i) the application of a comprehensive gender approach to the formulation, implementation, monitoring, and evaluation of state policy; (ii) the reduction of the number of cases of gender discrimination; (iii) the protection of women and men’s equal access to participation in politics and decision-making processes at the state and local levels; (iv) the expansion of economic opportunities for women; (v) the reduction of the gender pay gap and inequality in the distribution of family responsibilities; (vi) raising public awareness of combating discrimination; and (vii) the reduction of gender-based violence. The main indicators of successful implementation are the (i) average wages of women and men; (ii) employment rate of women and men of working age; (iii) proportion of women serving as politicians and in government roles; (iv) Ukraine's place in the Global Gender Gap; and (v) Ukraine's place in the Gender Development Index.

Стратегія спрямована на вдосконалення державної політики у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Стратегія має на меті об'єднати суспільство у захисті цінностей прав і свобод людини на засадах рівності та недискримінації. Стратегія містить наступні гендерно-специфічні напрями: § 8 Запобігання та протидія дискримінації, § 9 Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, § 10 Запобігання та протидія гендерно обумовленому насильству, експлуатації та торгівлі людьми, § 11 Запобігання та протидія домашньому насильству, § 13 Забезпечення права на працю та соціальний захист (створення умов для практичного поєднання трудових і сімейних обов'язків, запобігання та протидія дискримінації у сфері праці за ознакою сімейних обов'язків), § 27 Підвищення рівня обізнаності у сфері прав людини (щодо рівних прав жінок і чоловіків, неприпустимості дискримінації тощо). Кожен пункт має наступну структуру: "Стратегічна мета", "Проблеми, на вирішення яких спрямований стратегічний напрям", "Завдання, спрямовані на досягнення мети", "Очікувані результати", "Основні індикатори". Наприклад, розглянемо Стратегічну ціль § 9 - "Жінки і чоловіки в Україні мають рівні права та можливості в усіх сферах життєдіяльності", яка стосується таких проблем, як гендерна нерівність в економічних можливостях; розподіл сімейних обов'язків; розрив в оплаті праці жінок і чоловіків; можливості участі в політичному житті; поширеність гендерних стереотипів у суспільстві; інші випадки гендерної дискримінації. Завдання, спрямовані на досягнення мети § 9, включають врахування потреб різних груп жінок і чоловіків шляхом (i) включення таких гендерних потреб до законів, національних стратегій розвитку та стратегій місцевого розвитку; (ii) застосування комплексного ґендерного підходу до формування, моніторингу та оцінки державної політики; (iii) впровадження комплексних заходів для подолання гендерної дискримінації, зокрема, ґендерних стереотипів; (iv) створення умов для розширення ґендерної рівності в суспільстві. Очікуваними результатами виконання § 9 є (i) застосування комплексного ґендерного підходу до формування, реалізації, моніторингу та оцінки державної політики; (ii) зменшення кількості випадків дискримінації за ознакою статі; (iii) забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до участі в політиці та процесах прийняття рішень на державному та місцевому рівнях; (iv) розширення економічних можливостей жінок; (v) скорочення гендерного розриву в оплаті праці та нерівності у розподілі сімейних обов'язків; (vi) підвищення рівня обізнаності населення щодо протидії дискримінації; (vii) зменшення рівня гендерного насильства. Основними індикаторами успішного виконання є (i) середня заробітна плата жінок і чоловіків; (ii) рівень зайнятості жінок і чоловіків працездатного віку; (iii) частка жінок серед політиків і на державних посадах; (iv) місце України в Глобальному індексі гендерного розриву; та (v) місце України в Індексі гендерного розвитку.

The Cabinet of Ministers established the Interagency Council on Family, Gender Equality, Demographic Development, Prevention, and Counteraction to Domestic Violence and Combating Trafficking in Human Beings (“the Council”). The Council is a temporary advisory body. The first main tasks of the Council are to promote the implementation of effective state policy on family, gender equality, prevention, and combating domestic violence. The second task is the consideration of issues that require intersectoral coordinated cooperation on the implementation of state policy on gender equality, prevention and combating domestic violence, and combating trafficking in human beings, in a particular search, return, and rehabilitation of victims of such trafficking. The Council participates in developing draft state target programs and other normative legal acts within the competence of the Council and prepares conclusions on the expediency of their adoption. The Council also studies international experience on issues within the competence of the Council and prepares proposals for its implementation in Ukraine; participates in preparing proposals for the conclusion of international treaties on issues within the competence of the Council, etc. The Council's decisions are non-binding recommendations. The Council's advisory decisions can be implemented by adopting relevant acts of the Cabinet of Ministers of Ukraine or by giving instructions to the Prime Minister of Ukraine.

Кабінет Міністрів створив Міжвідомчу раду з питань сім'ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству і торгівлі людьми (далі - "Рада"). Рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом. Першими основними завданнями Ради є сприяння реалізації ефективної державної політики з питань сім'ї, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству. Другим завданням є розгляд питань, що потребують міжсекторальної скоординованої взаємодії з питань реалізації державної політики з питань гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству, а також протидії торгівлі людьми, зокрема розшуку, повернення та реабілітації осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Рада бере участь у розробленні проектів державних цільових програм та інших нормативно-правових актів, що належать до компетенції Ради, та готує висновки щодо доцільності їх прийняття. Рада також вивчає міжнародний досвід з питань, що належать до компетенції Ради, та готує пропозиції щодо його впровадження в Україні; бере участь у підготовці пропозицій щодо укладення міжнародних договорів з питань, що належать до компетенції Ради, тощо. Рішення Ради мають рекомендаційний характер. Консультативні рішення Ради можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідних актів Кабінету Міністрів України або надання доручень Прем'єр-міністру України.

Domestic violence is a specific crime committed in the family or within the place of residence or between relatives, between former or current spouses, or between other persons who lived together as a family but were not related or married to each other, regardless of whether the perpetrator of domestic violence lived in the same place as the victim, as well as threats of such acts (also see the Law of Ukraine “On Preventing and Combating Domestic Violence”). In order to protect the victim, the court may also: i) prohibit the offender from cohabitating with a victim; ii) restrict of communication with a child if domestic violence was committed against the child or in their presence; iii) prohibit the offender from approaching within a certain distance a victim’s temporary or permanent residence; iv) prohibit the offender from communicating with a victim personally or through third parties; v) refer the offender to complete alcohol, drug, or other addiction treatment, or the offender treatment program.

English translation available here: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/4651-17#n2537

Домашнє насильство - це специфічний злочин, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа (також див. Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" ). З метою захисту постраждалої особи суд зокрема може: i) заборонити кривднику спільно проживати з постраждалою особою; ii) обмежити спілкування з дитиною, якщо домашнє насильство було вчинено щодо дитини або в її присутності; iii) заборонити кривднику наближатися на певну відстань до місця тимчасового або постійного проживання постраждалої особи; iv) заборонити кривднику спілкуватися з постраждалою особою особисто або через третіх осіб; v) направити кривдника для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.