The Law "On Combating Trafficking in Human Beings" defines the organizational and legal framework for combating trafficking, guaranteeing gender equality, the main directions of state policy and principles of international cooperation in this area, the powers of executive authorities, the procedure for establishing the status of persons affected by human trafficking, and the procedure for assisting such persons. Trafficking in persons is an illegal transaction, along with the exploitative recruitment, transportation, harboring, transfer, or receipt of a person, with the use of deception, fraud, blackmail, exploitation of the victim’s vulnerable state, or the perpetrator’s abuse of office. The main principles of the state policy on combating trafficking in human beings are: ensuring human and civil rights and freedoms; respect and impartial attitude towards victims of human trafficking; victims of human trafficking have the right to voluntary assistance regardless of gender or other characteristics; and confidentiality of information about victims of human trafficking. The central executive authorities must take measures aimed at eradicating the preconditions for trafficking in human beings to prevent domestic violence and gender discrimination. The law broadly interprets the concept of "human trafficking" and specifies the components and signs of this crime. The punishment for human trafficking is provided by Article 149 of the Criminal Code of Ukraine.
Закон "Про протидію торгівлі людьми" визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантування гендерної рівності, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам. Торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином. Основними принципами державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є: забезпечення прав і свобод людини і громадянина; повага та неупереджене ставлення до осіб, які постраждали від торгівлі людьми; особи, які постраждали від торгівлі людьми, мають право на добровільну допомогу незалежно від статі або інших ознак; конфіденційність інформації про осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Центральні органи виконавчої влади зобов'язані вживати заходів, спрямованих на викорінення передумов торгівлі людьми, запобігання домашньому насильству та дискримінації за ознакою статі. Закон широко трактує поняття "торгівля людьми" та визначає складові та ознаки цього злочину. Покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149 Кримінального кодексу України.
Year
- Type